На сьогоднішній день майбутнє виглядає досить не чітким для кожного з нас. Скасовано усі заплановані зустрічі, зупинено рух громадського транспорту, закриті ресторани, кінотеатри та навчальні заклади, а в телевізійних новинах пробігають лише червоні смужки із сумними новинами. Очевидно, що в найближчий місяць ситуація не зміниться. Ще більше заражених,  чергові смерті та продовження карантинного режиму у більшості з країн. Пандемія прокотиться світом і вплине не лише на людей, а також на їх трудову зайнятість та світову економіку.

Європейська економічна рецесія, принаймні у 2020 році, однозначно матиме місце. І, навіть, незважаючи на передбачені пакети допомоги та мільярди євро, які будуть призначені урядом (США, Німеччини, Франції, Англії і Польщі) для відновлення економіки, наступні квартали цього року, все-ж таки, будуть не найлегшими, адже повернення до нормального ритму займе чимало часу. Рецесію особливо відчують найслабші гравці ринку – вона вразить малі підприємства, їх співробітників, компанії та навіть держави, які не володіють великими грошовими ресурсами. Україна, через складне матеріальне становище і відсутність вільних коштів, які можна було б залучити до стимуляції та підтримки власної промисловості, опиниться не в найкращій ситуації – спостерігатиметься тенденція до зниження споживання та зростання цін на продукти харчування та промислові товари. Всі ці показники прогнозують для України не найкращі часи, а вихід із ситуації, що склалась за умови рецесії, займе куди більше часу на відновлення, ніж для країн ЄС.

Коронавірус також торкнеться і енергетичного сектора, проте в більш довгостроковій перспективі. Тут, з однієї сторони, ми побачимо низькі ціни на паливо (вугілля, нафта і газ), які залишатимуться незмінними протягом усього 2020 року, що призведе до зниження витрат, але в той же час, відбудеться зменшення попиту на енергію (спадок може сягнути від кількох до кільканадцяти відсотків), а в результаті усіх цих економічних проблем, все більше компаній та приватних осіб припинять сплачувати рахунки. Таким чином, проблема неплатоспроможності буде швидко зростати наближаючи країну до дефолту. Вона вже на сьогоднішній день є досить серйозною, однак, в найближчі місяці це стане своєрідним «інфекційним захворюванням».

До існуючих проблем сектору додадуться певні політичні рішення, за якими отримати допомогу зможуть найслабші гравці ринку, що постраждали внаслідок кризи. Низькі ціни на електричну енергію та тепло і надалі будуть зберігатися, а виплати будуть субсидуватись. Таким чином, питання про завершення необхідної реформи і встановлення реальних цін для споживачів зараз є не на часі. Звичайно ж, це лавиноподібно вплине на енергетичні компанії та та їхні інвестиційні та модернізаційні можливості. Все тимчасово буде припинено, зарівно в енергетичному, як і в газовому секторі розпочнеться період «боротьби за виживання». Основні процеси, звичайно ж, будуть підтримуватися, але про більш глобальні завдання (які обговорювалося на Ukrainian Energy Forum’20, в якому я виступав спікером), наразі, не може бути й мови.  Рік 2020, нажаль, не стане роком модернізації електростанцій, мереж електропередачі та розподілу, або газових мереж. Лише підтримка головних бізнес-процесів, що буде тривати до чергового економічного зростання.

По всій Європі (зокрема це видно в ЄС) поширюється тенденція, щодо звільнення від надбавок та витрат на ВДЕ. Це буде продовжуватися, щонайменше, до моменту остаточного зникнення вірусу, саме тому вся кліматична політика ЄС зараз не є пріоритетною і відходить на другий план. У європейській системі вже значно зменшилась вартість сертифікатів на викиди CO2 (невдовзі, через скорочення виробництва виникне їх надлишок), а нові проекти у секторі  відновлюваної енергетики будуть надто «важкими» для інвесторів, з огляду на економічну складову подальшого використання класичних електростанцій. Знову ж таки, до моменту повного подолання рецесії, про ВДЕ, як про нову надію енергетичного сектору слід забути. Побічним ефектом для України буде також виникнення великої проблеми з існуючою системою субсидіювання у галузі відновлюваної енергетики.

Після всіх цих невтішних новин, хотілося б додати трохи оптимізму. Вірус, рецесія, як і всі інші негативні процеси, колись мають завершитись. Сподіваємося, що на кінець квітня, або початок травня (приблизно через 1,5 – 2 місяці) все повернеться на свої місця і ми почуємо новини, в яких буде оголошено про скасування карантину. Повернувшись до нормального життя, ми продовжимо розпочаті справи. Трохи згодом, поступово буде відкрито кордони, поновлено переміщення людей та настане повернення до нормального життя, але чи зможемо ми далі говорити про попередню «нормальність», оскільки нічого вже не буде таким, як було раніше. Неминуча рецесія в Європі буде покриватись величезними пакетами допомоги і мільярдами євро, а європейські країни підуть своїм так званим “новим економічним курсом”. Це, ймовірно, допоможе швидше повернути біржові індекси до норми, а також посприяє поступовому зростанню економіки, але відбудеться це не раніше, ніж у четвертому кварталі цього року. Наступний рік буде роком динамічного повернення і реконструкції, роком розвитку кон’юнктури і відновлення (з новою вакциною) та в усіх сферах, зокрема і в енергетиці, все знову повернеться в стару колію, а питання, пов’язані з зеленою енергетикою та лібералізацією нового ринку будуть знову на 100% найактуальнішими та пріоритетними. Щоправда, Україна може приєднатися до цієї «тенденції року» трохи пізніше, через нинішню складну економічну ситуацію, не вирішене питання інтеграції з ЄС та відсутність фінансової подушки захисту від рецесії  – проблеми можуть мати набагато важчі наслідки, а відновлення ситуації може зайняти набагато більше часу. Якщо ж коронавірус торкнеться України у великих масштабах, то реальне повернення до нормального життя може відбутися не раніше 2021 року і, скоріш за все, не обійдеться без великих політичних перетрубацій, протестів та загально соціальної напруженості. Ми можемо лише тримати пальці схрещеними та сподіватись, що події будуть розгортатись згідно оптимістичного сценарію (економіка постраждає не критично), та вірус завдасть мінімального удару, оскільки уряд України (як і Польщі) досить швидко відреагував на ситуацію та вжив відповідних заходів щодо захисту держави, вчасно закривши її кордони. Однак, варто пам’ятати, що навіть в цьому випадку нам не слід очікувати, що все пройде гладко та безболісно, оскільки головні ринки збуту в ЄС будуть опиняться під великим тиском.

Слід не забувати, що все (навіть погане) завжди рано чи пізно закінчується. В енергетичному секторі, який буде боротися за виживання так само, як і інші сектори економіки, теж матиме місце стабілізація та виникне необхідність якомога швидкої інтеграції з ЄС. У 2021 році Європейський Союз знову набуде темпів швидкого зростання та розвитку, хоча економічні цілі будуть вже інакше сфокусовані (більше власних інтересів, більше безпеки, більше власної промисловості), тому надзвичайно важливо, щоб Україна також не забувала про розпочатий проєвропейський напрямок на своєму шляху до сильної держави. Відновлювана енергетика знову увійде в моду, у вигляді лікарства від “паливної залежності” (вартість якого швидко зростатиме), а інтеграція енергетичних ринків набуде попередньої швидкості. У ці важкі часи енергетичний сектор України повинен зосередитися на реальній оптимізації галузі, приділити увагу її гарному правовому врегулюванню та зосередитись на прозорих закупівлях, що так необхідні для впровадження актуальних інноваційних рішень. Варто інвестувати в те, що буде оптимально працювати та мати високі економічні показники. Слід також і надалі вірити в європейську інтеграцію, оскільки навряд чи існує інший шлях, окрім вже визначеного. І головне – попри будь-які негаразди потрібно не втрачати віру, залишатись оптимістами, оскільки хороші часи повернуться, варто лише трохи на них зачекати!

Додати коментар:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *